Intecracy Group Intecracy Group Intecracy Intecracy

м.Київ, Новопечерський пров.,3,корп.2,

01042. Тел./ факс: +38 (044) 521-20-40
e-mail: info@dei.gov.ua

"Гаряча лінія": +38 (044) 521-20-38

Створено: Вівторок, 07 лютого 2012, 22:07
Категорія: Аналіз регуляторного впливу

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України»

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України»

 

1. Опис проблеми, яку планується розв’язати

В Україну щорічно для вільного використання ввозиться близько 250 тисяч тонн товарних мастил (олив), та близько 80 тисяч тонн шин, внаслідок використання яких утворюються близько 180 тисяч тонн відпрацьованих мастил (олив), які відносяться до небезпечних відходів, та 80 тисяч тонн зношених шин відповідно.

Зазначені відходи становлять серйозну небезпеку для навколишнього природного середовища.

У наступних роках споживання товарних олив та шин за рахунок імпорту в Україні за прогнозами буде зростати на 5-10% на рік, відповідно зростуть і обсяги утворюваних відпрацьованих технічних мастил (олив) та зношених шин, що ще більше загострить цю екологічну проблему.

На сьогодні в Україні майже не розвинуті сучасні потужності, що використовують новітні технології утилізації відпрацьованих мастил (олив) та зношених шин, тоді як в розвинутих країнах світу регенерація мастил (олив) і зношених шин досягає 70%, що дає змогу повертати значну частину цих відходів у вторинний товарообіг.

В Україні жоден власник не оцінює реальний стан справ щодо існуючої ситуації у сфері поводження із зазначеними відходами, їх залишкову ресурсну цінність і безпеку їх подальшого використання.

В той же час в Україні створена досить розгалужена нормативно-правова база, що регулює відносини у зазначеному секторі охорони довкілля, в першу чергу, це Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища»,«Про відходи», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Господарський кодекс України.

Виходячи із аналізу існуючої ситуації, найбільш прийнятною моделлю для України для впровадження системи поводження із відпрацьованими мастилами (оливами) і зношеними шинами є модель, що базується на відповідальності виробників і імпортерів, що випускають у вільний обіг мастильні матеріали і шини, яка діє у більшості європейських країнах відповідно до Директиви Ради ЄС від 16 червня 1975 «Про утилізацію відпрацьованих олив» (75/439/ЄЕС) та Директиви 2002/53/ЄC щодо відпрацьованих транспортних засобів.

Указом Президента України №31/2010 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 15 січня 2010 року «Про державне регулювання у сфері поводження з відходами»» визначено, що наслідками незадовільного державного управління є наявність в Україні низки проблем і негативних тенденції у вказаній сфері, а саме: не забезпечується повне збирання, максимальна утилізація, своєчасне знешкодження та видалення відходів, не впроваджуються екологічно безпечні методи та засоби поводження з ними, через що підвищується небезпечність відходів, зростають техногенні та екологічні ризики, повільними темпами створюється інфраструктура поводження з відходами, насамперед, з небезпечними.

Прийняття запропонованого проекту постанови спрямоване на захист кордонів України від неконтрольованого ввезення відходів і сприятиме прискоренню впровадження та підвищенню ефективності функціонування систем збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та збирання, заготівлі та утилізації зношених шин в державі.

2. Визначення цілей державного регулювання

Головною ціллю проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. № 1031», є запровадження механізму поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) і зношеними шинами, заснованого на відповідальності виробників і імпортерів, які виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) і шини за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД 2710198100, 2710198300, 2710198700, 2710199100, 2710199300, 2710199900, 3403199100, 3403991000 і 3403191000, 4011, 4012, 4013 (включаючи всі підкатегорії), внаслідок чого утворюються відпрацьовані мастила (оливи) і зношені шини.

З метою впровадження такого механізму в Україні прийняті постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 1075 «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» та № 1136 «Деякі питання збирання, заготівлі та утилізації зношених шин», що дозволить впровадити в державі систему збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та удосконалити систему збирання, заготівлі та утилізації відпрацьованих шин

Підвищення ефективності дії організаційно-економічного механізму виконання вимог законодавства підприємствами, що випускають у вільний обіг мастильні матеріали і шини, а також підприємствами, що надають послуги з їх збирання, заготівлі, видалення, знешкодження та утилізації, дозволить підвищити ефективність функціонування систем поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та зношеними шинами, збільшити обсяг використання зазначених відходів, зменшити їх негативний вплив на навколишнє природне середовище.

3. Опис альтернатив запропонованому регуляторному акту

Перший альтернативний спосіб.

В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий «статус-кво», тобто залишення ситуації такою якою вона є. Це призведе лише до погіршення існуючого стану проблеми і жодним чином не сприятиме її вирішенню, оскільки об’єктивно стимулюватиме імпортерів товарів, внаслідок використання яких утворюються значні обсяги відходів, до нехтування нормами законодавства.

Оскільки, на даний час нормативно-правовими актами не врегульовано ряд ключових питань поводження з відпрацьованими оливами (мастилами) і зношеними шинами, відсутня сувора звітність про обсяги виготовлених або імпортованих мастил (олив) та шин, обсяги їх збирання, видалення, знешкодження та утилізації, подальше зволікання із впровадженням запропонованого механізму матиме наслідком поглиблення негативних тенденцій у сфері поводження з відходами в країні.

Тому цей спосіб є недоцільним.

Другий альтернативний спосіб

Спосіб саморегулювання, який передбачає встановлення стандартів поведінки самими учасниками ринку, їх застосування і захист без будь-якого державного втручання. У зв’язку з відсутністю певної галузі або певної професійної групи, яка б взяла на себе взаємні зобов’язання, мала професійний кодекс та механізм забезпечення дотримання такого кодексу, моніторинг учасників та санкції за порушення норм такого кодексу, ефективної системи вирішення спорів, спосіб саморегулювання не може бути застосовано.

Тому цей спосіб є також недоцільним.

Запропонований механізм, який закладений в положеннях проекту постанови є на даний час оптимальним рішенням, який направлено на безпосереднє виконання вимог вищезазначених Законів та урядових актів, які прийняті на реалізацію положень цих Законів.

Удосконалення організаційно-економічних механізмів поводження з товарами, внаслідок використання яких утворюються значні обсяги відходів, стимулювання заходів щодо їх утилізації, встановлення прозорих зрозумілих правил поведінки для суб’єктів господарської діяльності, які працюють у цій сфері, в тому числі в напрямку збирання, заготівлі, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та зношених шин, сприяє наближенню вітчизняної нормативно-правової бази до законодавства і стандартів ЄС, зокрема, відповідності вимогам щодо пріоритетного залучення зазначених відходів до їх реціклінгу і повторного використання як вторинної сировини.

Це дозволить суттєво зменшити вплив цих відходів на навколишнє природне середовище та скоротити питомі енергоресурсні втрати у сфері виробництва і споживання.

4. Опис механізмів і заходів для розв’язання проблеми

Проектом постанови передбачено, що товари, що ввозяться в Україну, за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД 2710198100, 2710198300, 2710198700, 2710199100, 2710199300, 2710199900, 3403199100, 3403991000 і 3403191000, 4011, 4012, 4013 (включаючи всі підкатегорії), внаслідок чого утворюються відпрацьовані мастила (оливи) і зношені шини, підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України у відповідності з процедурами, встановлених законодавством України.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття регуляторного акта дозволить:

захистити кордони України від неконтрольованого ввезення на її територію товарів, внаслідок використання яких утворюються значні обсяги відходів;

прискорити впровадження систем збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та збирання, заготівлі зношених шин;.

збільшити обсяги недержавних інвестицій у зазначений сектор поводження із зазначеними відходами для створення інфраструктури поводження з ними;

збільшити обсяги утилізації відходів як вторинної сировини.

На досягнення цілей у разі прийняття даного регуляторного акта можуть вплинути такі позитивні чинники:

створення системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) збирання, заготівлі зношених шин дозволить оперативно вирішувати питання поводження з неякісною та небезпечною продукцією в нафтопереробній і шинній підгалузях промисловості;

наявність достовірної інформації у зазначеному секторі поводження з мастилами (оливами) і шинами, а також з відходами відпрацьованих нафтопродуктів і зношених шин дозволить удосконалити систему адміністративних санкцій за порушення природоохоронного законодавства, що призведе до невідворотності відповідальності імпортерів, які випускають у вільний обіг в Україну мастила (оливи) за вказаними товарними категоріями без механізму компенсації за подальше поводження з відходами, які утворюються внаслідок використання (експлуатації) зазначених товарів, а також стане надійним підгрунтям для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо поводження з цими категоріями відходів згідно з основними положеннями законодавства України та ЄС.

На досягнення цілей у разі прийняття даного регуляторного акта можуть вплинути такі негативні чинники:

недостатність і недосконалість існуючих технологій поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) в Україні;

діючи штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами не стимулюють в достатній мірі технологічні зміни, інновації та впровадження ресурсозберігаючих технологій.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акту

Встановлення дієвого контролю за ввезенням в Україну мастил (олив) та шин, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи) та зношені шини, покращить умови реалізації головної мети законодавства України про відходи — мінімізації утворення відходів, максимальне залучення їх у господарський обіг, цивілізоване знешкодження і видалення.

Це створить дієві передумови запобіганню втратам матеріально-енергетичних ресурсів та негативного впливу зазначених відходів на довкілля і здоров’я людей з одночасним покращенням конкурентоспроможності вітчизняних виробництв і послуг та спонукатиме виробників відходів і органи місцевої влади до послідовної реалізації необхідних для цього інноваційно-інвестиційних заходів. Водночас це стимулюватиме залучення до вітчизняного виробництва і сфери послуг кращих доступних технологій (ВАТ).

 

 

Витрати

Вигоди

Держава

Не передбачаються

Реалізація вимог державної політики у сфері поводження з відходами, зокрема з відпрацьованими мастилами (оливами) і зношеними шинами. Створення системи збирання, видалення знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та збирання, заготівлі зношених шин. Удосконалення фінансово-економічного механізму у цьому напрямку та посилення контролю за дотриманням імпортерами вимог законодавства при ввезенні в Україну певної категорії продукції, внаслідок використання якої утворюються  значні обсяги відходів.

Імпортери мастил (олив) та шин

Зменшення штрафних санкцій, пов’язаних з порушенням природоохоронного законодавства.

 

Після впровадженню контролю за ввезенням зазначених товарів імпортер зможе самостійно забезпечити виконання положень постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. №1075 та № 1136, або укласти відповідну угоду на організацію послуг із збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та зношених шин; та прораховувати як найбільш раціонально поводитись із цими відходами.

Населення

Не передбачаються

Прийняття акта забезпечить реалізацію права громадян України на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акту

Строк дії регуляторного акта не обмежений. У разі внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання у сфері поводження із зазначеними категоріями товарів, а також з відпрацьованими мастилами (оливами) та зношеними шинами, можливе внесення змін до цього регуляторного акта.

8. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта

Ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта немає.

9. Показники результативності регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта:

  • розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – передбачається додаткові надходження. Адміністративні штрафи за порушення природоохоронного законодавства залишаються на існуючому рівні;
  • кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія акта –суб’єкти господарювання – імпортери мастил (олив) та шин, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи) та зношені шини, і які надають послуги з їх збирання, видалення, знешкодження та утилізації цих відходів;
  • розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акту – додаткових витрат від вимог, передбачених зазначеним регуляторним актом, не передбачається, оскільки штрафні санкції за недотримання природоохоронного законодавства залишаються на попередньому рівні.
  • рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній рівень. Проект регуляторного акту був розміщений на офіційному веб-сайті Мінприроди України.

10. Відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності запропонованого регуляторного акта здійснювало Міністерство екології і природних ресурсів і Державна екологічна інспекція до набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу інформаційно-аналітичних матеріалів і статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Мінприроди та Держекоінспекція через рік з дня набрання чинності цим актом шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з базовим відстеженням.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Мінприроди та Держекоінспекція раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативности цього регуляторного акта буде здійснюватися по показниках результативності цього регуляторного акта Мінприроди.

 

 

Міністр                                                           М.В. Злочевський

 

Інші Ресурси

актуальна інформація

prioritetyurjad

conzepziya

  
corrupcia

Соціальні мережі

kmkdka banner facebook 330x106

Twitter logo

 

Інформаційний партнер

Баннер ЕП 300х60

Про ДЕІ

Діяльність

Нормативна база

Законотворчість

Зв'язки з громадськістю

Публічна інформація

Intecracy Group