Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Предметом державного ринкового нагляду є додержання загальних вимог щодо безпечності нехарчової продукції.
Метою здійснення державного ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд), Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – Закон про загальну безпечність), інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Заходами державного ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що містять:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими небезпеку, що становить продукція.
Права та обов’язки суб’єктів господарювання під час заходів державного ринкового нагляду визначені у статтях 7 та 8 Закону про ринковий нагляд, повноваження, обов’язки органів ринкового нагляду та порядок проведення перевірок характеристик продукції у розповсюджувачів та виробників ‒ статтями 11, 17, 23-25 Закону про ринковий нагляд відповідно.
Планові заходи державного ринкового нагляду (перевірка характеристик продукції) здійснюються згідно із секторальними планами ринкового нагляду та проводяться у розповсюджувачів цієї продукції; позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції за умов:
звернень споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об’єднань суб’єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам унаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
Державна екологічна інспекція України та її територіальні та міжрегіональні територіальні органи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1069-2016-%D0%BF#n59) є органом ринкового нагляду за дотриманням вимог Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі – Технічний регламент) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/927-2013-%D0%BF).
Технічний регламент розроблено з урахуванням Директиви 98/70/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13.10.1998 і Директиви 2005/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 06.07.2005 та передбачає вимоги щодо обігу палива на ринку, якості та безпеки палив, застосування процедури оцінки відповідності тощо.
Під час заходів державного ринкового нагляду посадовими особами Державної екологічної інспекції України у випадках і порядку, визначених Законом про ринковий нагляд, на початковому етапі перевіряються, на кожну партію палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу:
документи про якість (паспорт якості) палива;
супровідні документи, що додаються до відповідної продукції, у тому числі документи про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності;
документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
інші документи відповідно до положень Технічного регламенту, Закону про ринковий нагляд та Закону про загальну безпечність.
Відбір та експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, або як наступний етап перевірки.
За результатами державного ринкового нагляду, посадовими особами може бути прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, із застосуванням обмежень щодо усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку; заборони надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.
Контроль стану виконання рішення здійснюється відповідно до статті 34 Закону про ринковий нагляд, а також зважаючи на Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2011-%D0% BF).
Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів і результативність їх виконання, та приймає за результатами рішення про внесення змін до зазначеного рішення (у разі встановлення факту невиконання або часткового виконання рішення, що може передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів); рішення про скасування такого рішення (у разі повного та результативного виконання суб’єктом господарювання відповідного рішення, крім рішення про заборону надання продукції на ринку), ін.
Після скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, орган ринкового нагляду здійснює моніторинг результативності вжитих обмежувальних (коригувальних заходів) шляхом проведення моніторингу згідно з секторальними планами ринкового нагляду перевірок характеристик конкретної продукції.
Моніторинг результативності застосованої заборони надання продукції на ринку полягає у відстеженні органами ринкового нагляду додержання такої заборони в торгівельній мережі. У разі якщо за результатами зазначеного моніторингу буде встановлено, що на ринку надається продукція, надання якої на ринку заборонено, орган ринкового нагляду вимагає від розповсюджувача або у виробника цієї продукції вилучити її з обігу та/або відкликати її. У разі встановлення факту регулярного надання на ринку продукції, забороненої для надання на ринку, орган ринкового нагляду розглядає питання про проведення перевірки характеристик такої продукції у її виробника.
Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону про ринковий нагляд визначено статтею 44 Закону, та передбачає застосування адміністративно-господарських санкції. Зокрема відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд до суб’єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначаємо, що Законом України від 12.12.2019 № 367-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», прикінцевими положеннями внесено зміни до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль), а саме дія Закону про контроль не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
Також обмеження, що встановлені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», стосовно проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не поширюються на заходи державного ринкового нагляду нехарчової продукції.
Додатково інформуємо, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України
від 26.12.2011 № 1401 «Про затвердження Порядку подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-2011-%D0%BF#Text), у разі якщо виробникам або розповсюджувачам продукції стало відомо або повинно бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг/розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, виробники/розповсюджувачі відповідної продукції зобов’язані протягом двох робочих днів повідомити про це відповідний орган державного ринкового нагляду, у тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції, за встановленою формою.
Відповідно до статті 7 Закону про загальну безпечність, а також зважаючи на вимоги Закону України «Про звернення громадян» споживачі (користувачі) продукції також мають право звертатися до органів державного ринкового нагляду за захистом порушеного права на безпечність продукції у встановленому порядку.
Окрім зазначеного, суб’єкти господарювання відповідно до Порядку надання органами державного ринкового нагляду безоплатної консультаційної підтримки суб’єктам господарювання з питань здійснення державного ринкового нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 75, мають звертатись до органів державного ринкового нагляду за роз’ясненнями та наданням письмових консультацій з приводу заходів державного ринкового нагляду.
Державна екологічна інспекція України також інформує про прийняття Урядом постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 № 667 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до газу скрапленого для автомобільного транспорту, комунально-побутового споживання та промислових цілей», яка набуває чинності 04.02.2021.