В Україні вже екологічна катастрофа
Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції: Відновлення довкілля буде складним і потрібна буде міжнародна допомога.
Важкі метали, вуглеводні, азбест, збіднений уран, ртуть і миш'як. Розбомблені промислові підприємства призвели до забруднень. В Україні через війну «вже можна говорити про екологічну катастрофу». Не сумнівається перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба в інтерв'ю Adnkronos.
Українське біорізноманіття теж під ударом: «заповідники флори і фауни природних територій знищені, і я не знаю, як це все відновити». Словом, «спектр критичних питань справді широкий».
«Ми разом із колегами з Мінприроди та Міноборони намагаємося всіма можливими способами зібрати дані про вплив війни на довкілля, щоб мати змогу все зафіксувати, а потім відправити цю інформацію в Міжнародний трибунал. Також Росії доведеться заплатити за екологічний вплив. Для цього, – пояснює Заруба, – ми також вивчаємо міжнародний досвід, його бракує, але є такі країни, як Коста-Ріка, Ірак і Кувейт. Ці країни не отримали такої компенсації, щоб повністю відновити навколишнє середовище, але ми беремо їх за взірець, щоб мати можливість збирати, обробляти та надсилати всі необхідні дані відповідно до правил міжнародних судів.
У широкому спектрі екологічних проблем, спричинених війною в Україні, «найбільше тривоги викликають схід і південь країни, де зосереджені найбільші промислові підприємства України та найбільш впливові промислові підприємства. Це Донецька, Луганська, Херсонська області. Коли промислові підприємства, коксохімічні заводи, металургійні комбінати, шахти зазнають ударів і пошкоджень (а в Україні їх декілька, більшість із них на півдні та сході країни), ризик полягає в тому, що речовини, що містяться, розливаються, спричиняючи справжню екологічну катастрофу. ”.
Що стосується «Азовсталі», «ми не маємо всієї інформації, яка нам потрібна для моніторингу поточної ситуації, оскільки завод зайнятий. До 24 лютого територія заводу була безпечною, щоб уникнути будь-якого забруднення та розливів у морі. Ми можемо робити припущення, враховуючи рівень пошкодження заводу, який ми бачимо на відео, які циркулюють у мережі, але ми сподіваємося, що конструкція витримає і що немає розливу кислоти в море». Оптимістично? «Ні, але всі технологічні процеси заводу і його конструкція захищають від будь-яких розливів кислот у водоносні горизонти. Він також був розроблений, щоб витримати можливу атаку ядерною зброєю», – пояснює він.
Коли війна закінчиться, екологію в Україні також потрібно буде відновлювати. Відновити, очистити, знезаразити. Для цього «ми будемо просити допомоги не тільки фінансової, тому що після війни Україна опиниться в дуже складній ситуації та відновити таку величезну територію буде важко, але й міжнародних експертів, щоб вони змогли швидко вирішити цю проблему і ефективно. Від цього залежить не лише екологічна проблема України, а й усієї Європи, а відтак і світу», – пояснює заступник голови Держекоінспекції.
«Якщо Європа і світ вирішили йти до чистішої планети, те, що відбувається в Україні, викликає велике питання, - продовжує він. - Подумайте лише про парникові гази та забруднюючі речовини, які викидаються в атмосферу з використанням зброї. Це має дуже сильний вплив не тільки в Україні, а й в інших країнах». Справжнє відображення екологічних небезпек, спричинених війною, ще не зроблено, ситуація дуже складна і, на жаль, триває, але Міндовкілля запустило додаток, який надає нам дані про якість повітря, з місць, де системи моніторингу залишилися недоторканими, про рівні радіації та різні небезпечні ситуації.
«Я сподіваюся, що війна скоро закінчиться і ми зможемо відновити екологію, що ми зможемо дихати чистою водою і пити незаражену воду. А також мати змогу показати всім красу природи нашої країни», – підсумовує Заруба.
Стефанія Марігнетті, Adnkronos - італійське інформаційне агентство.
Матеріал італійською мовою за посиланням.