Державна екологічна інспекція проаналізувала три проекти законів у сфері державного екологічного контролю.
Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований на своїй сторінці у Facebook.
Андрій Мальований взяв участь у круглому столі, присвяченому законодавчим ініціативам у сфері державного екологічного контролю. Захід ініціював Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Обговорювали три проекти законів.
Голова ДЕІ написав, що Державна екологічна інспекція підтримує необхідність прийняття рамкового основного документа, що відрегулює природоохоронну сферу. «Таким є проект закону «Про державний екологічний контроль» №3091 від 19.02.2020, поданий народним депутатом України Олександром Маріковським, Олегом Бондаренком та іншими. Це перший комплексний документ, що охоплює усю природоохоронну сферу. Тут визначено правові та організаційні засади, основні принципи й порядок здійснення державного екологічного контролю, а також встановлюються підстави та порядок притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення природоохоронного законодавства», – зазначив Андрій Мальований.
За словами голови ДЕІ, проект закону №3091 Маріковського-Бондаренка усуває низку перепон, що послаблюють екологічний контроль. «Знято необхідність попередження про планові заходи, розширено коло осіб, за зверненням яких можуть проводитися позапланові перевірки, збільшено строки тривалості заходів контролю для деяких суб’єктів господарювання», – зазначив Андрій Мальований.
Аналізуючи далі проект закону №3091 Маріковського-Бондаренка, посадовець зазначив, що посилиться відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. «Вперше в українській історії у цій галузі впроваджується господарська відповідальність для юридичних осіб та ФОПів. Вона буде двох видів – штраф або тимчасове обмеження тієї діяльності, що завдає шкоду екології. Тобто у підприємства-злісного порушника навіть можуть забрати чи тимчасово зупинити дію ліцензії», – написав Андрій Мальований.
Посадовець додав, що встановлюється штраф за недопуск інспектора до перевірок – 100-200 кратний розмір мінімальної зарплати. В разі невиконання припису інспектора – штраф у шістдесятикратному розмірі мінімальної зарплати. «Це нарешті знищить ганебну практику блокування роботи екоконтролю з боку керівників підприємств, які зараз просто дають наказ охороні не пропускати інспектора на прохідній та спокійно почуваються безкарними», – пояснив Андрій Мальований.
«Екологічний контроль стає відкритим внаслідок створення інтегрованої автоматизованої системи «Екологічний інспектор», до якої будуть вноситись плани перевірок, плани заходів та звіти. Причому ця система буде загальнодоступною, що зніме усі підозри щодо тиску держави на бізнес», – зазначив посадовець.
Андрій Мальований також підкреслив, що прибирається дублювання повноважень між різними державними установами. Функції з перевірки об’єктів господарювання буде зосереджено в Державній екологічній інспекції, а у Державної лісової охорони, Служби державної охорони природно-заповідного фонду України, органів рибоохорони та інших їх забирають. За останніми залишаться функції протидії порушникам, які є фізичними особами.
Голова ДЕІ зазначив, що проект закону №3091 потребує доопрацювання. Держекоінспекція свої зауваження та пропозиції передала Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. «Якщо буде обраний зважений підхід і будуть враховані усі зацікавлені сторони й позиції, цей Закон сприятиме реформуванню галузі», – вважає Андрій Мальований.
Другий проект закону, що розглядали на круглому столі, – «Про державний екологічний контроль» №3091-1 від 05.03.2020, поданий народним депутатом України Сергієм Кузьміних. Голова ДЕІ зазначив, що Державна екологічна інспекція цей проект закону не підтримує, оскільки він не відповідає викликам сьогодення щодо проведення державного екологічного контролю.
Андрій Мальований навів кілька прикладів. По-перше, не наведено форми заходів екологічного контролю, немає визначення термінів, що застосовуються в цьому проекті закону. Ці терміни також не визначені жодними іншими актами законодавства. «А відсутність правової визначеності дозволить вільне трактування Закону, чим можуть скористатися порушники, аби уникнути відповідальності», – пояснив Андрій Мальований.
По-друге, встановлено 10 робочих днів для перевірки таких суб'єктів господарювання, як ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТЕС, ПрАТ «ММК імені Ілліча» тощо. Голова ДЕІ вважає, що недостатньо для проведення ефективних заходів зазначених 10 робочих днів. «Такі терміни можна встановлювати для окремого цеху, дільниці, невеликого суб’єкта господарювання, але не вищезазначені», – зазначив Андрій Мальований.
По-третє, посадовець нагадав, що найбільшою перепоною в роботі ДЕІ є недопуск інспекторів до проведення перевірок. «Цей проект закону не врегульовує перелік підстав для відмови. А це вкрай важливо», – пояснив Андрій Мальований.
Третій проект закону, що розглядали на круглому столі, – «Про основні засади проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища» №3417 від 30.04.2020, поданий народним депутатом України Сергієм Штепою. Державна екологічна інспекція вважає, що за результатами розгляду у першому читанні його доцільно відхилити. «Позапланові перевірки – це складова частина загальних заходів державного контролю у сфері охорони довкілля. Нема потреби створювати окремий закон, що буде суперечити наявним», – зазначив Андрій Мальований.