Протягом 10 місяців поточного року Державна екологічна інспекція України в рамках двох природоохоронних операцій виявила більш ніж 3 тисячі фактів браконьєрства та розрахувала близько 25,5 мільйона збитків.
Такі цифри оприлюднив голова Держекоінспекції Андрій Мальований.
«25,5 мільйонів гривень збитків завдано державі протягом 10 місяців цього року внаслідок браконьєрства. Держекоінспекцією проведено 2 природоохоронні операції «Нерест, Тиша» та «Сезон полювання», в рамках яких зафіксовано понад 3 тисячі порушень», - повідомив Андрій Мальований.
Масове вбивство тварин браконьєрами становить загрозу для виживання на території України таких рідкісних видів, як ведмеді та лосі.
«Щороку браконьєрство наносить непоправну шкоду екосистемі України. Масштабне вбивство тварин та вилов риби призводить до зникнення багатьох видів.
Наприклад, популяція лосів в нашій країні в перші роки незалежності налічувала близько 15 тисяч особин. А сьогодні цей вид з чисельністю приблизно 5 тисяч тварин занесений до Червоної книги. Невдовзі з України можуть повністю зникнути і ведмеді, яких залишилось всього близько півтисячі. Кожного року їх популяція зменшується на 40-50 особин через браконьєрство», - зазначив Андрій Мальований.
Незважаючи на шкоду, яку завдає браконьєрство довкіллю, штрафи та збитки за цей злочин залишаються дуже низькими.
«Біорізноманіття України стрімко знищується, адже покарання за вбивство рідкісних тварин залишається мізерним. Так, згідно зі статтею 248 Кримінального кодексу України незаконне полювання на заповідних територіях або на червонокнижних тварин карається штрафом всього у 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 гривень). Не заохочують дотримуватись екологічного законодавства і збитки, які розраховуються за браконьєрство. Для прикладу, за вбивство лисиці на території заповідника браконьєр заплатить всього 2605 гривень.
Лише перегляд існуючих штрафів та методик розрахунку збитків може сприяти зменшенню масштабів браконьєрства. Потрібно вже зараз вирішувати цю проблему, інакше завтра Україна збідніє ще на декілька унікальних видів тварин», - підкреслив Андрій Мальований.
Голова ДЕІ нагадав, що перепоною у боротьбі з браконьєрством також є застаріла матеріально-технічна база ДЕІ та відсутність гарантій захисту інспекторів від озброєних браконьєрів.
«Крім того, важливо, щоб браконьєрська діяльність фіксувалась, і винні притягались до відповідальності. Це завдання, яке має виконувати Держекоінспекція, однак на заваді стоять застаріла матеріально-технічна база та відсутність гарантій безпеки для інспекторів.
Сьогодні необхідно покращувати забезпечення ДЕІ транспортом, сучасним обладнанням, щоб інспектори були на рівних з браконьєрами, маючи змогу їх переслідувати і штрафувати. Вкрай необхідний також захист інспекторів від озброєних порушників. Ці безпекові гарантії потрібно закріпити законодавчо, зокрема, шляхом прийняття законопроєкту №3091, який забезпечує захист працівників ДЕІ. Сподіваюсь, це станеться вже найближчим часом», - додав Андрій Мальований.