Чому засмічення територій є найпоширенішим серед екологічних порушень та як змусити порушників не смітити?

Засмічення територій є найпоширенішим серед екологічних порушень. Згідно з результатами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за 11 місяців інспектори склали понад 15 тисяч протоколів за недотримання вимог при поводженні з відходами. Відкрито 46 кримінальних  проваджень за матеріалами перевірок Держекоінспекції. Сума розрахованих збитків за засмічення земель склала понад  1,5 млрд гривень, найбільше серед усіх інших сфер екологічного контролю.

Проте, розраховані суми шкоди довкіллю, могли бути у рази вищими. І це дійсно так. Справа ось у чому.

 

Фахівці Державної екологічної інспекції при розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, використовують таку величину як нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (НГО), що зазнала негативного впливу. Саме цей показник є основним у формулі розрахунку суми збитків.

 

Витяг з технічної документації по нормативно-грошовій оцінці видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.

 

Сьогодні по Україні повсякчас зустрічаються випадки відсутності НГО або, й взагалі,  її заниженої величини. Так, показник НГО ріллі сільськогосподарських угідь по Україні варіюється в межах 2,14–3,37 гривні за м2! У той час, як сусідня ділянка, але вже з іншим цільовим призначенням, може мати в десятки разів більший показник нормативно-грошової оцінки. Як результат, порушник, що своїми діями спричинив засмічення земельної ділянки площею у десятки гектар, сплатить декілька тисяч гривень.

 

Варто зауважити, що такі занижені цифри є «ворогами» не лише в частині розрахунку Держекоінспекцією збитків, завданих довкіллю, але й в аспекті ненаповнення бюджетів громад (ОТГ) при визначенні земельного податку (орендної плати).

 

Крім того, залишається ключова проблема: несформовані земельні ділянки в межах територій ОТГ, що вирішується шляхом проведення інвентаризації власних земель і формування таких ділянок з одночасним проведенням об’єктивної НГО.

 

Держекоінспекція розраховує, що після розв'язання проблемних питань, можна буде зіставити відповідність тяжкості екологічного злочину до величини фінансових санкцій за забруднення і засмічення земельних ресурсів. Адже, коли порушник отримає для сплати претензію за засмічення території у розмірі мільйонів, а не тисяч -  бажання порушувати закон, а тим паче завдавати шкоду довкіллю,  зникне.

ДАЙДЖЕСТ НОВИН

Головне – у вашій скриньці