Держекоінспекція взяла
участь у проведеному Міндовкіллям публічному обговоренні проєкту розпорядження
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи
державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного
середовища».
Метою Концепції є створення ефективної державної
системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану
навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище,
широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), утворення
єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу та
нагляду (контролю) - Служби.
У засідання взяли участь понад 100 учасників, серед яких були представники низки профільних громадських
організацій, науковці, інші зацікавлені сторони.
Держекоінспекція в
процесі обговорення проєкту внесення змін до Концепції надала свої ґрунтовні
комплексні зауваження та заперечення щодо зазначеного проєкту
нормативно-правового акту та повідомила, що, відповідно до Регламенту Кабінету
Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18
липня 2007 р. № 950, Держекоінспекція не підтримує проєкт розпорядження
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи
державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного
середовища». Аналогічна позиція стосовно зазначеного питання була раніше листом
повідомлена на адресу Міндовкілля.
Так, Держекоінспекція
вкотре зосередила увагу на наступних вагомих аргументах своєї позиції.
Ліквідація
Держекоінспекції та її територіальних органів потребує належного обґрунтування
щодо доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такого органу
або передачі їх іншим органам виконавчої влади. При цьому було зазначено, що
проєкт не містить такого обґрунтування, також було звернуто увагу, що деякі
положення у тексті запропонованого проєкту прямо вказують на формальність такої
«ліквідації», та, фактично, передбачають буквальну реорганізацію територіальних
органів Держекоінспекції, унаслідок, зокрема, передачі їх адміністративної
компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень (тобто
правонаступництво), в цьому випадку - територіальним органам Державної
природоохоронної інспекції України.
Вкрай важливим фактом у висловленій
Держекоінспекцією позиції є те, що для ліквідації останньої та її
територіальних органів у 2023 році не було передбачене відповідне бюджетне
фінансування. Так, реалізація Концепції потребуватиме значного обсягу фінансування
з державного бюджету на ліквідацію центрального органу виконавчої влади, який
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів (Держекоінспекції та її територіальних
органів).
Також, запровадження
запропонованих у проєкті змін до Концепції потребує розробки низки законів із
відповідним (актуальним) фінансово-економічним обґрунтуванням, що є безумовно
недоцільним в умовах воєнного стану в Україні.
Крім того, було звернуто
увагу, що у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних
коштів, спрямованих Державній екологічній інспекції України, затвердженому
рішенням Рахункової палати від 28 вересня 2021 р. № 21-3, Кабінетові Міністрів
України рекомендовано, зокрема, запровадити дієві механізми для запобігання
необґрунтованому прийняттю Урядом рішень про ліквідацію та/або реорганізацію
центральних органів виконавчої влади при здійсненні заходів з їх оптимізації.
Було звернуто увагу, що зміни
до Концепції не містять належного фінансово-економічного обґрунтування,
обґрунтування строків її початку реалізації у 2023 році та потребують розробки
низки проєктів законів («Про Державну природоохоронну інспекцію України», «Про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та «Про
Державний бюджет України на 2023 рік»). Проте, станом на сьогодні, ці проєкти
законів, навіть, не заплановано до розроблення. Також, відповідно до статті 80
Директиви Європейського Парламенту І Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року
про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його
контролю), держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні
нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання
вимог, зокрема статті 23.
Таким чином, було
проконстатовано про необхідність проведення комплексного та послідовного
підходу до процесу реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища та необхідність створення
нормативно-правової бази, як відповідного підґрунтя, яке, вочевидь, повинно передувати
безпосередньо процесу створення єдиного інтегрованого державного органу
природоохоронного моніторингу і нагляду (контролю). Тобто, запровадження
запропонованих у проєкті змін до Концепції потребує розробки низки нормативно-правових
актів із відповідним (актуальним) фінансово-економічним обґрунтуванням, що є
недоцільним в умовах введеного воєнного стану в Україні.
Також, у жовтні 2022 року
Держекоінспекції надано додаткові повноваження, зокрема щодо здійснення
розрахунку розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному
середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її
компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової
агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі з
початку дії правового режиму воєнного стану. Так, у зв’язку з агресією
російської федерації, станом на 29.09.2023, Держекоінспекцією розраховано
розмір збитків заподіяних державі на суму 2 трлн 130 млрд 407 млн 504 тис. грн.
Зважаючи на наведене, у
разі ліквідації Держекоінспекції процес розрахунку збитків, завданих Україні
внаслідок збройної агресії російської федерації, буде призупинений. Зазначене в
подальшому негативно вплине на процес відшкодування збитків, завданих внаслідок
збройного конфлікту міжнародного характеру/збройної агресії інших держав на
території України.
Підсумовуючи
вищезазначені обставини, у сухому залишку, Держекоінспекція повідомила про
повну підтримку нагальної необхідності реформування системи державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка, при цьому,
безумовно повинна бути вкрай послідовною, повністю відповідати напрямкам
європейської інтеграції України та сприяти покращенню стану навколишнього
природного середовища України.